злущувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
злущити — див. злущувати … Український тлумачний словник
злущуваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. ч. до злущувати. 2) у знач. прикм.Який злущується, відпадає дрібними лусочками … Український тлумачний словник
злущування — я, с. Дія за знач. злущувати і злущуватися … Український тлумачний словник
злущуватися — ується, недок., злу/щитися, иться, док. 1) Відділятися, відпадати дрібними лусочками (про верхній шар, шматочки шкіри, кори, фарби і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до злущувати … Український тлумачний словник
лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… … Словник синонімів української мови